Технології дистанційного навчання гурток "Медіакультура"

25.02.2023р.
(група №3)

Тема заняття:

П/р. «Створення плану аналізу медіатексту та аналіз медіатексту на вибір».

Завдання:

За планом аналізу медіатексту. За зразком. Проаналізуйте один із типів на вибір медіатекст: кінофільм, анімаційний фільм, телешоу, музичний кліп.

План аналізу (зразок)
1. Категорія.
а) До якого жанру належить цей медіатекст?
б) Які його відмітні особливості?
2. Агентство.
а) Хто автор цього медіатексту?
б) Яку позицію захищає або доносить агентство?
в) Хто, на вашу думку, замовник цього медіатексту?
3. Технології.
а) Які технології використані?
б) Чи ці технології ефективні?
4. Мова.
а) Які форми медійної мови використані?
б) Які візуальні символи, знаки використані в медіатексті?
в) Чому саме так зображено предмети і головних героїв?
г) Які стереотипи мови використані в медіатексті?
5. Аудиторія.
а) На яку аудиторію розрахований цей медіатекст?
б) Чи містить медіатекст маніпуляцію аудиторією?
в) З яких причин аудиторія може віддати перевагу цьому медіатекстові?
г) Які відчуття викликав у вас цей медіатекст?
6. Репрезентація.
а) Які соціальні групи або проблеми подані в цьому медіатексті?
б) Які соціальні тенденції відбиті у цьому медіа тексті?
в) Кому симпатизують автори цього медіатексту?
г) Чи містить цей медіатекст приховані підтексти, неправдиву інформа-
цію?

ґ) Які ключові епізоди цього медіатексту?

24.02.2023р.
(група №3)
Тема заняття:
Складники аналізу медіатексту.
Завдання:
Будь-які медіаповідомлення сконструйовані з певною метою, транслюють
певні цінності та погляду й відповідно можуть впливати на цінності, судження, поведінку та демократичний процес.
П’ять ключових питань, які ми повинні ставити, аналізуючи медіаповідомлення:

1. Хто створив повідомлення?
2. Які техніки використані для того, щоб привернути мою увагу?
3. Які цінності, стиль життя та погляди репрезентовані чи випущені в повідомленні?
4. Чому це повідомлення було надіслане?
5. Як інші люди можуть зрозуміти це повідомлення, на відміну від мене?
Шість ключових понять медіаосвіти:
1. “Агентство медіа” — організація, яка займається виробництвом, розповсюдженням і продажем медіатекстів (газет, журналів, фільмів, теле /радіопередач, інтернет-сайтів, реклами тощо), збиранням, опрацюванням медійної інформації;
2. “Категорії медіа” — види медіа та жанри (репортаж, інтерв’ю, драма,
кліп, комедія, портрет, пейзаж тощо) медіатекстів;
3. “Технології медіа” — різні медіатехніки, за допомогою яких створюють-
ся медіатексти;
4. “Мова медіа” — умовні позначення, формати, символи і форми, якими
передають повідомлення медіа;
5. “Аудиторії медіа” — різні групи людей, що контактують з медіатекстами;
6. “Репрезентації медіа” — як у медіатексті описана і потрактована реальність, зв’язок між реальними подіями чи особами і тим, як вони зображені в медіаконтенті.

Пропоную наприклад, відеокліп до «Євро-2012» (самостійно знайдіть та перегляньте) і проаналізуйте його за такими питаннями:

• Що можна дізнатися з цієї медіапродукції?
• Чи важливий для вас цей медіатекст?

• Що вам подобається, а що ні в цьому медіатексті?

17.02.2023р.

(група №3)

Тема заняття:

Інтерактивна гра безпечний Інтернет «Морський бій»

Завдання:

Пограй у гру, а по закінченню гри переглянь цікавеньке відео

https://vseosvita.ua/library/vidkritij-urok-na-temu-bezpecnij-internet-116648.html

10.02.2023р.
(група №ІІІ)
Тема заняття:
Небезпека в Інтернеті для підлітків.
Завдання:
Перегляньте та прочитайте цікавеньку інформацію
https://buki.com.ua/news/dity-v-interneti-zahrozy-yaki-chekayut-pidlitkiv-pravyla-bezpeky-v-merezhi-sposoby-kontrolyu-dlya-batkiv/
Переглянь відео
https://www.youtube.com/watch?v=oaAASnMKUkU&ab_channel=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

03.02.2023р.
(група №3)
Тема заняття:
Тест «Комп’ютерна, ігрова та інтернет – залежність»
Завдання:
Пропоную Вам пройти тест для діагностики Інтернет-залежності за методикою Кімберлі Янга. Відповідь на кожне питання оцініть таким чином: «Ніколи» - 1 бал, «Дуже рідко» - 2 бали, «Іноді» - 3 бали, «Часто» - 4 бали, «Завжди» - 5 балів.
1.Чи відчуваєте Ви ейфорію, пожвавлення, збудження, перебуваючи за комп'ютером?
2.Чи потрібна Вам проводити все більше часу за комп'ютером, щоб одержати ті ж відчуття?
3.Чи відчуваєте ви порожнечу, депресію, роздратування, перебуваючи не за комп'ютером?
4.Чи траплялося Вам нехтувати важливими справами, в той час як Вибули зайняті за комп'ютером, але не роботою?
5.Чи проводите Ви в мережі більше 3-х годин на день?
6.Якщо Ви в основному використовуєте комп'ютер для роботи, чи берете участь у робочий час у чатах або виявляєте себе на не пов'язаних з роботою сайтах більш, ніж двічі на день?
7.Чи скачуєте Ви файли з заборонених сайтів чи сайтів еротичного спрямування?
8.Чи вважаєте Ви, що з людиною легше спілкуватися "онлайн", ніж особисто?
9.Чи говорили Вам друзі або члени сім'ї, що Ви занадто багато часу проводите "онлайн"?
10.Чи заважає Вашій діловій активності кількість часу, що проводиться в мережі?
11.Чи бувало таке, що Ваші спроби обмежити час, проведений в мережі виявлялися безуспішними?
12.Чи буває так, що Ваші пальці втомлюються від клавіатури або клацання кнопкою миші?
13.Чи траплялося Вам відповідати неправду на запитання про кількість часу, що Ви проводите в мережі?
14.Чи спостерігався у Вас хоч раз "синдром карпального каналу" (оніміння та болі в кисті руки)?
15.Чи бувають у Вас болі в спині частіше, ніж 1 раз на тиждень?
16.Чи буває у Вас відчуття сухості в очах?
17.Чи збільшується час, проведений Вами в мережі?
18.Чи траплялося Вам нехтувати прийомом їжі або їсти прямо за комп'ютером, щоб залишитися в мережі?
19.Чи траплялося Вам нехтувати особистою гігієною, наприклад, умиванням, голінням, причісуванням і т.д., щоб провести цей час за комп'ютером?
20.Чи з'явилися у Вас порушення сну і/або чи змінився режим сну з того часу, як Ви стали використовувати комп'ютер щодня?
Інтерпретація результатів:
  20-29 балів – залежність від Інтернету відсутня;
  30-49 балів – Інтернет-залежність не виражена чи слабо виражена, але пропонуємо прислухатися до наступних рекомендацій;
  50-79 балів – мережа здійснює значний вплив на Ваше життя;
                      80-100 балів – Вам необхідна допомога психолога.

27.01.2023

(група №ІІІ)

Тема заняття:

Перегляд ігор.

Комп'ютерна залежність.

Завдання:

Прочитайте інформацію.

Дайте відповіді на запитання.

Кіберпростір — абстрактне поняття, що використовується в комп’ютерній

технології, віртуальна реальність, яка подає другий світ як «всередині»

комп’ютерів, так і «всередині» комп’ютерних мереж.

Слово «кіберпростір» (від слів кібернетика та простір) вперше вжив Ві-

льям Гібсон, канадський письменник-фантаст, 1982 року в новелі «Спалення

Хром». Пізніше воно було популяризоване в його романі «Нейромант».

Кіберпростір не слід підміняти лише реальним інтернетом. Цей термін

часто використовують для опису об’єктів, дуже поширений у комп’ютерній

мережі; наприклад, веб-сайт може бути метафорично описаний як «той, що

міститься в кіберпросторі». Використовуючи таку інтерпретацію, можна сказати, що інтернет-події не відбуваються в країнах або містах, в яких фізично містяться сервери або учасники, а відбуваються в кіберпросторі, коли особистість і місце розташування учасників мережі буде неможливо визначити..

У США створено спеціальний військовий підрозділ, відповідальний за ведення бойових оборонних і наступальних дій у кіберпросторі.

Поняття кіберпростору використовується не тільки в комп’ютерних і філософських галузях знань, але й у продуктах масової культури.

• У фільмі «Трон», програміст був перенесений у світ програм, де кожна

програма була особистістю і успадковувала форму свого творця.

• Ідея «матриці» у фільмі «Матриця» являє собою складну систему кіберпростору, в яку люди потрапляють з народження, де присутні

«агенти» — програми-охоронці порядку, а також люди, які одного разу

вийшли з «матриці» і зайшли в неї знову і чиї можливості практично

не обмежені.

За бажанням можете переглянути ці трейлери

(https://www.youtube.com/

watch?v=2qSHzwEVpc0) та (https://www.youtube.com/watch?v=vKQi3bBA1y8)

1. Чим небезпечний кіберпростір для людини?

2. Що об’єднує ці два фільми?

24.12.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
Формати радіо.
Завдання:
Радіостанції, які переважно транслюють музику також поділяються за форматами. Тут головний критерій — вік та музичні вподобання.
Отже:
• АС (Adult Contemporary) — сучасна музика для дорослих. Найпоширеніший формат. Його основна цільова аудиторія — 20-45 років. У цього формату є субформати:
• Soft AC — м’який АС з переважанням спокійних, ліричних пісень і відносно малою кількістю гарячих хітів, з цільовою аудиторією 25-45 років,
• Hot AC — гарячий АС з переважанням ритмічнішої музики і трохи більшою кількістю гарячих хітів, з цільовою аудиторією 20-30 років;
• CHR (Contemporary Hit Radio) — сучасне хітове радіо з цільовою аудиторією 12-25 років. Тут також можна виділити кілька субформатів:
• CHR / Pop — з переважанням хітів у стилі поп,
• CHR / Rhythmic — з переважанням ритмічної танцювальної музики,
• Modern Rock oriented CHR — з переважанням композицій у стилі сучасний рок і попрок;
• Rock — рок-радіостанції, в ефірі яких переважають композиції в стилях рок-н-рол і рок з цільовою аудиторією 18-35 років. Це досить вузький формат, але у нього теж є кілька субформатів: • AR (Active Rock) — активний рок і рок-н-рол з досить великим каталогом класичних пісень у цьому стилі 70-х — 90–х років,
• AOR (Album Oriented Rock) — з переважанням маловідомих альбомних пісень, що не потрапили в хітпаради, в основному відомих виконавців,
• Modern Rock — Mainstream Rock — сучасний рок — рок у стилі мейнстрім, тобто орієнтований на середній смак, цей формат у дечому перетинається з Modern Rock oriented CHR, відрізняється же він в передусім консервативнішим неконформістським добором музичного матеріалу, сюди ж можна віднести і дуже вузько направлений Rock Alternative (альтернативний рок).
Тепер в Україні існує близько 30 радіостанцій, які працюють на всеукраїнське ефірне мовлення.
Є також безліч регіональних відділень та власне станцій.
Подекуди ще залишились так звані «брехунці» на кухнях. Саме через них і приймається дротове мовлення. Але, звичайно, що значна більшість — це FMрадіо, тобто таке, що передає в діапазоні FM-хвиль.

А яку ти хвилю полюбляєш найбільше слухати?

23.12.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
Радіо як мас-медіа.
Завдання:
Як ви вважаєте, де ми найчастіше чуємо радіо?
Коли ви слухаєте радіо, чи займаєтесь ви ще якимись справами?
Радіо ми звикли з вами чути як фон, вже нема такого, як було раніше, коли люди спеціально збиралися разом і слухали радіо уважно і зосереджено, не відволікаючись навіть на те, щоб поспілкуватися одне з одним. Тепер радіо ми чуємо зазвичай тоді, коли займаємось ще якимись справами: їмо, їдемо у громадському транспорті, збираємось на роботу чи в школу тощо. Можемо також запустити онлайн-радіо, коли сидимо за комп’ютером. Тобто всюди воно виступатиме фоном. Але чи дійсно ця «фоновість» робить його гіршим за інші медіа?
Сьогодні спробуємо з’ясувати популярність у нас радіо.
1. Найчастіше тепер ми чуємо радіо, за результатами опитувань, у громадському транспорті, коли направляємось на роботу чи навчання. Здебільшого воно слугує нам музичним фоном, тобто більшість із нас сприймають радіо як такий собі плеєр у якому немає можливості обрати бажану пісню, можна обрати лише ближчий для себе формат станції. А те, що тепер майже кожен гаджет дає змогу слухати власну музику, то радіо переживає не найкращі часи.
2. Існує чотири типи або ж формати радіомовлення, які виділяють, виходячи з того, як ефір радіомовлення заповнений музикою та текстом, а саме:
• Музичний — це радіо, кількість інформації на якому, зокрема короткі рубрики, випуски новин і реклама, не перевищує 10-25% ефірного часу. Решта — музика. Під цей тип мовлення можна підвести значну більшість музичних комерційних радіостанцій.
• Інформаційний — музики в ефірі практично не буває. Зазвичай це випуски новин з постійним оновленням інформації в міру надходження і рекламними вставками. Іноді на деяких радіостанціях до випусків новин додаються й короткі ток-шоу.
• Інформаційно-музичний — це коли співвідношення інформаційного наповнення до музичного складника десь від 60-70% до 40-30%. Тобто значно переважає розмовний складник.
• Музично-інформаційний — це, навпаки, кількість музики буде більша за кількість новин, ток-шоу та реклами. У ньому працює значна більшість радіостанцій в Україні, бо цей формат найзапитаніший у наш час.
Відкрити онлайн-гру «Медіазнайко», тема 7 «Радіо».

Обрати один з радіосюжетів і скласти його з різних шматочків.

https://www.aup.com.ua/Game/

17.12.2022

(група № ІІІ)
Тема заняття:

П/р. «Створення власного рекламного продукту»
Завдання:

Пропоновані теми соціальної реклами
1. Захист навколишнього середовища.

2. Боротьба з курінням, вживанням наркотиків і алкоголю.
3. Безпека на дорогах.
1.Обрати одну з запропонованих тем, за якою буде створюватись соціальна реклама.

2. Визначити, якою реклама буде за видом (візуальною, вербальною, змішаною) і підготувати її проект.
3. Створення слогану соціальної реклами.
4. Підготування (створення) реклами як завершеного продукту. (малюнок)

16.12.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
Психологічні маніпуляції в рекламних зразках.
Завдання:
Прочитай! Будь медіаграмотним!
Реклама всюди потрапляє нам на очі: телебачення, журнали, білборди, сайти, есемесні розсилання. Будь-який продукт з тих, що нас оточує, виготовляють фірми чи корпорації, а як наслідок, для отримання прибутку їм необхідно цей товар продати. Щоб продати товар, треба щоб інформація про нього дійшла до потенційного покупця. Але не тільки, щоб дійшла, а щоб він із розряду потенційного перейшов до реального. Тобто вона має зацікавити покупця. Нам лише здається, що реклама — це легкі ролики чи тексти, що ненав’язливо та без жодного поганого умислу розповідає нам про товар, часто в жартівливій чи доброзичливій формі. Мало хто задумується, що бренди активно маніпулюють нашою свідомістю, грають на почуттях, замінюють поняття тощо. Коли ви дивитесь на просмажений стейк із темними смужками від грилю поруч із якимось прохолодним напоєм, то, якщо ви не вегетаріанець, просто не зможете втриматись!
Отже, про зразки маніпуляцій у рекламі сьогодні й піде мова.

Маніпулятивні можливості реклами Найчастіше фірми роблять ставку на головні потреби людини: безпеку, їжу, бажання бути оціненим, турботу про близьких тощо. Реклама може викликати певний страх, а потім продемонструвати, що саме рекламований продукт вас зможе врятувати. Відомі бренди наче особисто звертаються до тебе з блакитних екранів:
«Просто зроби це!»,
«Неможливе можливе»,
«Я це люблю!», «Поринь у світ бажань» тощо.
Людина відчуває довіру тоді, коли звертаються начебто саме до неї.
Види маніпуляцій
Залякати покупця.
Треба знайти такі деталі, які лякають людину, тобто певні погіршення: стан здоров’я, зовнішній вигляд, соціальний стан тощо. Треба знати, на які струни треба заторкувати. Людина похилого 148 149 віку переживатиме за стан свого здоров’я, тому тут можна показати рекламу наслідків, якщо не придбати чудо-ліки. (Приклад: реклама «Фастум гель». Демонструється можливість дістати травму: підняти щось важке, забитися, підвернути ногу. І завершується реклама тим, що: «Наша ціль — життя без травм»).
• Звертатися до авторитетів.
Можливо ви ніколи б не купили соус для перших страв від якоїсь марки, проте якщо його рекламує людина, підписана як шеф-кухар відомого ресторану, то це вже викличе довіру. Або якщо дитяче харчування порекомендує Спілка педіатрів України. Людина може навіть не намагатись задуматися над тим, чи існує взагалі така спілка і чи дійсно то кухар ресторану, а не актор, проте вже на підсвідомість подіє рівень довіри. (Приклад: реклама зубної пасти «Сенсодину». Звертаються до стоматолога)
• Звертатися до відомих людей.
Люди звикли вважати, що так звані зірки ведуть богемне життя і в жодному разі не зможуть порекомендувати з екрану поганий холодильник чи шампунь. А особливо якщо це ще й ваш кумир. (Приклад: реклама шампуню «Clear VitAbe». Рекламує футболіст Кріштіану Роналду)
• Створювати ілюзію дозволеності.
Якщо вам у рекламі хтось говорить, що ви можете собі дозволити все чи щось конкретне, то ви мимоволі задумаєтесь: «Дійсно, а чого це я собі не можу цього дозволити?». Наприклад, якщо банк рекламує свої послуги і говорить, що ви можете дозволити собі все, то в людини може скластися хибне враження про свої статки. (Приклад: реклама «Корони» з фразами: «Це те, чого ти насправді хотіла» тощо)
• Використовувати велику кількість порівняльної лексики.
Не раз ви чули такі фрази, що це звичайний пральний порошок (навіть робиться акцент на його «звичайності»), а ось це «новий», «унікальний», «революційний», «ефективний», «надійний» і так далі за списком. Звичайно, що пересічний громадянин захоче придбати саме «унікально-новий революційний», а ніж «звичайний». (Приклад: реклама «ЛоскНовий», «унікальна формула» та інші фрази дають зрозуміти, що тут саме ця маніпуляція).
• Використання нових слів.
Найчастіше, коли людина чує про якісь «куензіми», «кераміди» тощо, вона думає: «Ну, якщо там є оце все і якщо про все це сказали, то, напевно, це важливо і, напевно, це відмінний продукт». Люди довіряють тому, чого не знають. (Приклад: реклама «Гліс Кюр» з екстремальним морським колагеном).
• Використання слова «тільки».
«Тільки у нас», «тільки сьогодні», «тільки 20 гривень», «тільки найкраще» тощо. Це слово одразу змушує людину зосередитись. Якщо тільки сьогодні, то треба швидше встигнути, якщо тільки 20 гривень, то треба швидше купити, бо всюди дорожче, якщо тільки у них, то також швидше в магазин, адже «я ж не один такий розумний». (Наприклад, реклама ноутбука «Леново». «Лише у нас», «Лише за 3999 гривень» та інші фрази)
• Гумор та іронія.
Люди люблять посміхатися, людям подобається реклама, яка має гумористичний контекст і неважливо зі свого продукту посміялися фірми, з конкурента чи просто над якоюсь особою, це подіє на позитивний імідж бренду. (Наприклад, реклама сиру «Панда»)
Отже, ми з вами побачили, як легко маніпулювати нашою свідомістю, якщо знати, на які важелі треба натискати.

10.12.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
Реклама.
Поняття «реклама»
Завдання:
Дай собі відідповідь
1. Що зображено?
2. Чи вірите написаному?
3. Чому?
Згідно з Законом України «Про рекламу». Реклама — це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Учитель: Слово «реклама» походить від латинського reclamo — «голосно кричати». Спочатку це слово означало бажання «криком» привернути увагу, повідомити новину, забезпечити інформацією, зокрема і про продаж будь-яких товарів.
Як ви думаєте, скільки років існує реклама?
Реклама існувала ще у стародавньому світі. Першою рекламною інформацією був єгипетський папірус, що інформував про продаж раба. В середні віки більша частина вуличної реклами була побудована на візуальних образах: вивіски над входом являли собою образ речі, що відображала характер того чи іншого закладу. Основними розповсюджувачами реклами залишалися спеціальні оповісники, що, блукаючи вулицею, вигукували похвалу товарові, який рекламували, або ж оголошували анонси подій. Новий період у розвитку реклами настає в середині XV ст. після винайдення друкарського верстата Гутенбергом. Перше рекламне оголошення з’явилось в 1472 році. Його текст розміщувався на дверях одного з храмів Лондона та інформував про продаж молитовника. В середині XVII ст. з’явились перші реклами кави, шоколаду, чаю. 1657 року в Англії вийшов перший професійний рекламний журнал «The Public Adviser» («Громадський радник»). До кінця XVIII ст. у більшості європейських країн сформувалися спеціалізовані рекламні видання. З часом стала змінюватися сама друкована реклама. Це пов’язано з виникненням в 1839 році фотографії. У XIX ст. з’являються рекламні агенції.

Як ми вже сьогодні бачили, реклама заснована на стереотипах. Назвемо найпоширеніші: Маніпулювання емоціями — рекламні ролики часто зачіпають ваші почуття, викликають позитивні емоції: їхні герої — щасливі сім’ї тощо. Ідеалізовані образи — молоді люди в рекламних роликах завжди красиві й гарно одягнуті, часто набагато краще за тих, хто їх переглядає. Зображення товарів у кращому світлі — шкільні рюкзаки, наприклад, завжди належать щасливим успішним учням, тоді як насправді їх носять усі. Зірки — спортсмени та кінозірки часто рекламують товари, переносячи на тих, хто буде ними користуватись, свою успішність і славу.

09.12.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
П/р. «Новітній мультимедійний засіб Інтернет: за і проти»
Завдання:
Пошук інтернет-джерел самостійно учнями за допомогою пошукових систем.

1. Знаходження аргументів за і проти інтернету.
2. Занесення даних аргументів у таблицю

За використання інтернету	Проти використання інтернету

Заповнені таблиці надсилати у Viber

03.12.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
Безпека та етика поведінки в Інтернеті.
Завдання:
Як ви відповісте на листа?
«Привіт! Мене звати С. Я хочу з тобою познайомитися. Мені 20 років. Я живу в Сполучених Штатах Америки. Я маю власну фірму. У мене свій двоповерховий будинок. Я збираюся відвідати Україну. Може ми зустрінемося? Пришли мені свою фотокартку та адресу».

Правила поведінки та ризики інтернету.
В інтернеті є, звичайно ж, небезпека. Сьогодні немає засобів впізнання особи, з якою спілкуєшся, тому важко перевірити інформацію щодо розмовника. Є дуже багато випадків, коли себе видають за інших, приписуючи собі гарну зовнішність, риси вдачі, захоплення тощо. Подумайте, чи хотіли б спілкуватися з нещирою людиною? Питання безпеки даних проблемне. Комп’ютери, приєднані до глобальної мережі, стають набагато вразливішими. І немає гарантії, що дані не використовують інші. Тому варто пам’ятати правила, які допоможуть безпечно працювати в інтернеті.
1.     Нікого не повідомляйте паролі.
Згідно з даними дослідження Teen Angels з Wired Safety.org, 75 % дітей у віці від 8 до 9 років повідомляють про свої паролі іншим особам 66 % дівчаток зізнались, що повідомляють свій пароль комусь.
Перше правило безпеки при роботі в інтернеті: паролі слід тримати в секреті. Ніколи не повідомляйте про свої паролі інших. Не показуйте нікому свої паролі, навіть друзям.
• Забезпечте захист для записаних паролів.
• Ніколи не надавайте свій пароль електронною поштою або у відповідь на запит електронною поштою.
• Не вводьте паролі на комп’ютерах, які ви не контролюєте.
2.     Безпечне використання соціальних мереж.
• Поділіться з батьками, рідними про занепокоєння, незручність або страх, пов’язані з роботою у мережі.
• Дотримуйтеся вікових обмежень реєстрації на сайті.
• Ніколи особисто не зустрічайтеся з тими, з ким спілкувалися тільки в мережі.
• Спілкуйтеся тільки з тими людьми, яких ви вже знаєте.
• Не вказуйте свої повні імена і не використовуйте псевдоніми, які могли б привернути небажану увагу.
• Не вказуйте багато ідентифікаційної інформації в профілі.
• Не публікуйте свої фотографії або своїх друзів, на яких чітко ідентифікуються дані.
• Не виражайте свої емоції перед незнайомцями.
• Спілкуйтесь у мережі так, як спілкуєтеся особисто і ставтеся до інших людей так само, як ви хотіли б, щоб ставилися до вас.
3.     Не розповідайте дуже багато про себе у блогах.
Багато учнів ведуть блог на своєму сайті соціальної мережі. Недавні дослідження показали, що на сьогодні приблизно половину всіх блогів пишуть підлітки, при цьому двоє з трьох вказують свій вік, троє з п’яти повідомляють про місце свого проживання і дають контактну інформацію, а кожен п’ятий вказує своє повне ім’я. Розголошення докладної особистої інформації пов’язане з ризиком. Запитайте себе, як комфортно ви будете почувати себе, показуючи матеріали незнайомцеві. Якщо є сумніви, вилучіть такі матеріали. Переглядайте інші блоги, відшукуючи позитивні приклади для наслідування.
4.     Пам’ятайте про інтернет-шахраїв.
Згідно з даними Федеральної торгової комісії США, молодь становить 31 відсоток жертв викрадення особистих даних.
• Ніколи не розголошуйте особистої інформації.
• Не пишіть, де перебуваєте саме зараз.
• Не викладайте в мережу інформацію про своє життя.
• Бережіть інформацію про інших людей
• Поменше пишіть про дорогі покупки.
• Не розповідайте подробиці, які можуть використати проти вас.
• Не діліться інформацією, що може зашкодити вашій репутації.
• Не ображайте і не брешіть про ваших рідних, друзів чи колег.
• Не пишіть про свій настрій.
• Обов’язково завершуйте сеанс виходом із системи при роботі на загальнодоступному комп’ютері.
• Використовуйте тільки безпечні сайти.
Пам’ятайте, що ви говорите з людиною.
Поставте себе на місце людини, з якою говорите. Відстоюйте свою думку, але не ображайте своїх співрозмовників. Коли ви використовуєте телекомунікації, то маєте справу з екраном комп’ютера. Ви не можете жестикулювати, змінювати тон і вираз обличчя тощо. Ваша особа не має ніякого значення. Слова, тільки слова — це все, що бачить ваш співрозмовник. Коли ви спілкуєтесь через інтернет, можна дуже легко помилитися в тлумаченні слів вашого співрозмовника. Коли ви зв’язуєтеся з ким-небудь, пам’ятайте, що ваші слова фіксуються.
Поясніть, як ви розумієте ці зображення????

02.12.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
Онлайн-журналістика. Мультимедійна журналістика.
Завдання:
Прочитай та будь оізнаний.
Онлайнова журналістика (або «мережева») — це різновид журналістики, в якому журналістський контент публікується в режимі «онлайн», тобто за допомогою комп’ютерних технологій. Наприклад, багато видань мають друковані версії і онлайнові. Онлайнові зазвичай оперативніше реагують на події, також ці публікації часто поєднують друковані тексти з аудіо- і відеофайлами. Сьогодні журналісти як зв’язувальна ланка між подіями, героями новин і засобами інформування, що володіють ресурсомісткими і недоступними будь-кому технологіями, втрачають колишню роль. Сучасні технології дають кожному в руки інструменти створення контенту й кожен може за 5 хвилин створити свої мас-медіа в мережі та наповнити їх змістовно. Проте всі чудово розуміють, що сьогодні недосить просто розповісти історію й оздобити фото. Сьогодні необхідно показати відеокартинку, дати послухати інтерв’ю тощо і все зробити дуже стисло.
Мультимедійна журналістика — це певний спосіб подання журналістського матеріалу. Зазвичай це медіапродукт, присвячений одній темі, але охоплює декілька фрагментів — фото, відео, текст, інфографіку, інтерактив. Формати можуть бути різні, але в усього матеріалу є загальна ідея і проблема. Мультимедійна — така ж журналістика, як і газетна чи телевізійна, але це просто інший спосіб подання інформації. Якщо газетяр має володіти майстерністю слова, то мультимедійник — умінням комбінувати фрагменти заради однієї мети.
Запитання ?????
Як ви ставитесь до цих висловлювань?
Поліщук Микола: «Мова газетна і блогерська — дві різні мови».
1. Більша достовірність — газета відповідальніша за блог. Газетяр більше боїться відповідальності. Через блоги можна сплавляти дезу. І їх підхоплюють, перепощують тощо.
2. Газета елітарніша — якщо людина заплатила гривню, то в неї підхід інший. Натомість з блогом інакше — сьогодні читаю одне, завтра інше.
Почитай, цікаво!!!

http://texty.org.ua/pg/article/newsmaker/read/29669/Zhurnalisty_i_blogery_khto_kogo?a_srt=&a_offset=0.

26.11.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
Поняття блогу та блогової журналістики.
Завдання:
Прочитай уважно та пограй у гру!
1. Блог — це інтернет-щоденик, або місце, де можна ділитися якоюсь інформацією із тими, хто читає вашу сторінку, також блог — це місце, де постійно оновлюються новини. Отже, це веб-сайт, головний зміст якого — записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості.
Що це означає?
Блог — це передусім дійсно певний простір у мережі інтернет. Бабусі на лавочках, що спілкуються одна з одною щовечора, не створюють блог, хоча й обговорюють інформацію, діляться нею та коментують її.
Подруге, в блозі має бути певна інформація, яка передається різними способами: текстом, відео, фото тощо.
І по-третє, це «тимчасова значущість». Звичайно, що є блоги письменників, наприклад, на яких вони викладають свої твори, але здебільшого блог, а особливо мікроблог, як усім вам відомий Twitter — це мінімум інформації, яка важлива лише зараз і може ще деякий час: фотографія того, що ви їсте на обід, новина про те, що десь ви збираєтесь із друзями тощо.
Для прикладу блог Євроклуб»Діалог» та «Медіакультура»
https://zyrtok.blogspot.com/
2. онлайн-гри «Медіазнайко», тема 9 «Інтернет».
https://www.aup.com.ua/Game/

25.11.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
Засоби комунікації в Інтернеті.
Завдання:
Прочитай!
Інтернет-комунікація — спілкування за допомогою інтернету.
Аспекти комунікації в інтернеті:
1) обмін інформацією між різними суб’єктами комунікації за допомогою голосу, відео, текстових повідомлень, документів, файлів тощо (наприклад, системи інтернет-магазинів, інтернет-банкінгу тощо);
2) спілкування між людьми. Комунікативні послуги інтернету охоплюють електронну пошту, конференції в мережі (групи новин, онлайн-конференції, відеоконференції), спілкування онлайн (форум, чат), системи автоматичного розсилання повідомлень тощо
Дай собі відповідь на це запитання.
1. Напишіть 5 основних дій, які ви виконуєте в інтернеті за допомогою мобільних телефонів.

2. Як ви розумієте цю схему соціальної мережі? (дай собі відповідь)

3. Проведіть 5 годин вільного часу без користування мобільним телефоном. Опишіть свої відчуття в (5-6 речень)

19.11.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
Інтернет і мобільний контент.
Інтернет.
Завдання:
Прочитай! Будь медіакультурний!
Інтернет — всесвітня система взаємосполучених комп’ютерних мереж, яка складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов’язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
1. У таблицю під номерами занести позитивні та негативні фактори використання Інтернету.
Інтернет — безцінне сховище людського досвіду та корисної інформації.
2. В інтернеті є сайти з однією тільки рекламою.
3. Інтернет — необмежене спілкування, що охоплює листування, голосову комунікацію, відеозв’язок.
4. Деякі країни обмежують доступ до певних сторінок інтернету.
5. Інтернет — місце, де можна висловитися, проконсультуватися, поділитися з людьми досвідом.
6. Створювати сайти в інтернеті останнім часом стало неймовірно просто.
7. Інтернет часто забирає куди більше часу, ніж потрібно.
8. В інтернеті можна скачувати і розміщувати ігри, фотографії, мелодії, пісні, відео, документи.
9. В інтернеті діє небачена кількість заражених і злочинних сайтів.
10. В інтернеті можна рекламувати свою корпорацію, займатися бізнесом, брати участь у торгах, аукціонах, грати на біржах.
11. Інтернет дає змогу навчатися.
12. В інтернеті можна заробляти.
13. В інтернеті можна стежити за останніми новинами в світі і своїй країні.
14. В інтернеті можна самореалізуватися.
15. У деяких країнах ціни на інтернет непомірно завищують.
16. Інтернет-магазини дають змогу продати чи придбати будь-які речі.
17. В інтернеті багато неперевіреної інформації під виглядом правдивої, часто це так звані «фейки» — брехлива інформація, яка розповсюджується під виглядом документальної і перевіреної.
18. Інтернет має властивість «затягувати» своїх користувачів, і вони починають надавати перевагу віртуальній реальності над фізичною.

Позитивні фактори	Негативні фактори

Пограй у гру тема №2

https://www.aup.com.ua/Game/

18. 11.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
Тренінг «Розпізнавання маніпуляцій у повсякденному житті»
Завдання:
Переглянь цікавенькі відео
1.     https://www.youtube.com/watch?v=M0q4_qXdCQk&ab_channel=NEED%2Fscience%26education
2.     https://www.youtube.com/watch?v=d-H-PNKOqz4&ab_channel=DivakiProduction
3.     Цікава вікторина. Фейк чи факт. Пройди, дуже цікаво та повчально.

https://www.youtube.com/watchv=B76DH4R6JSs&ab_channel=%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

12.11.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
Кому належить право на зображення. Авторська пісня.
Завдання:
Преглянь цікавенькі відео про інтелектуальну власність

1.     https://youtu.be/YAuh-comFgA
2.     https://youtu.be/Lqs-419mo9o
3.     https://youtu.be/wGTYoRthC9g

11. 11.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
Інформація, авторське право та інтелектуальна власність.
Медіавласність.

Завдання:
Переглянь цікавенькі відео
1.
https://www.youtube.com/watch?v=dkBAeXWAkIU&t=7s&ab_channel=%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0
2. https://www.youtube.com/watch?v=hjPObdEm8ro&ab_channel=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B8%D0%BA
3.
https://www.youtube.com/watch?v=Z-qTfEVfFRg&ab_channel=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2

05. 11.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
«Визначення та походження поняття інформації.
Інформаційна комерція: як оплачується інформація»
Завдання:
1. Переглянь відео «П’ятихвилинка медіаграмотності»
https://www.youtube.com/watch?v=jEwYQEkE4F0&t=84s&ab_channel=%D0%A2%D0%B8%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0

2. Інформаційна комерція: як оплачується інформація»
https://www.youtube.com/watch?v=JuN3219wwDk&ab_channel=Ferrexpoplc

04. 11.2022
(група № ІІІ)
Тема заняття:
«Аналіз невеликих візуальних медіатекстів у форматі відео, кліпів, реклами.»
Наш світ змінюється дуже швидко. Постає необхідність самостійного опрацювання нової інформації та формування алгоритмів її застосування. Важливим стає здатність аналізувати інформацію з позиції логіки й індивідуально-психологічного підходу; перевіряти її надійність, достовірність, доцільність для того, щоб застосовувати отримані результати до життєвих ситуацій, питань, проблем.
Завдання:
Роздивіться фотографію №1
і дайте відповідь на запитання: «Чи довіряєте ви фотографії і чому?»,
«Як можна підтвердити чи спростувати ваші висловлювання?».

Фото 1.
Подивіться на фото №2 і дайте відповідь на запитання: «Про що свідчить ця фотографія і як вона пов’язана з попереднім фото?», «Чи вплинуло це фото на вашу думку?».

Фото 2.

Таким чином, щоб проаналізувати джерело, нам потрібно знати критерії перевірки достовірності інформації:
1) Чи відомий автор, джерело інформації?
2) Чи ви довіряєте джерелу, автору?
3) Що говорять інші джерела, автори?
Медіа мають справу з інформацією, і саме контроль за інформацією дає змогу маніпулювати масовою свідомістю, створювати у ній модель вигідної суб’єктові впливу дійсності. Маніпулятивні технології використовують із метою таємного психологічного, політичного, комерційного і навіть фізичного примусу. По суті, маніпуляція — це насильство, але ще небезпечніше, ніж звичайне, бо впливає на підсвідомість, викривляє наше сприйняття реальності, робить інструментом задоволення чужих потреб, нівелює нашу індивідуальність.
Виділяють три рівні маніпулювання:
1) посилення наявних у свідомості людей потрібних маніпуляторові ідей, настанов, мотивів, цінностей, норм;
2) часткові, малі зміни поглядів на ті чи інші події, процеси, факти, що також впливає на емоційне і практичне ставлення електорату до конкретного явища;
3) докорінна, кардинальна зміна життєвих настанов шляхом поширення серед виборців сенсаційних, драматичних, надзвичайно важливих для них повідомлень. Учитель наводить приклади маніпуляції і коментує кожен з них.
За допомогою мас-медіа, інформацію можна:
1) спотворити за допомогою неповного, одностороннього подання; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації: масив інформації подрібнюють на менші масиви — коли інформація подається єдиним неопрацьованим потоком, це не дозволяє пересічному індивідові сформувати цілісну картину подій;
2) відредагувати, додавши власні домисли і коментарі (значна частина спотворень у подання інформації спричиняється індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);
3) інтерпретувати у вигідному світлі;
4) просто приховати, разом з тим акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткову можливість маніпулювати аудиторією;
5) створити «інформаційний шум», тобто знизити сприйняття фактів за рахунок подання такої кількості новин, коли стає неможливим їхнє сортування;

6) оперативно подати навіть неперевірену інформацію — певний маніплятивний спосіб і відповідно до «закону випередження» (сформульованого ще 1925 року американським дослідником М. Лундтом), будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший вплив на аудиторію, ніж подальші; 7) сфабрикувати, видавши інспіровану інформацію за реальну — найпоширеніший метод маніпулювання громадською думкою.

29.10.2022
( група № ІІІ)
Тема заняття:
Фальсифікація інформації.
Фабрикація інформації.
Дисморфофобія.
Завдання:
1.     https://www.youtube.com/watch?v=_GUg6ED2z2k&ab_channel=EdEra
-        Переглянь ці поради, для тебе це важливо!!!
2.     https://www.youtube.com/watch?v=EuADvoUAe2U&ab_channel=%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%94%D0%A1%D0%AF%D0%9E%D1%83%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96

3. https://www.youtube.com/watch?v=wCQYxw86bxM&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D1%82%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE

28.10.2022р.
( група № ІІІ)
Тема заняття:
Інформаційно-психологічний вплив.
Маніпулювання інформацією.
Дезінформування.
Вітаю! Вітаю!
Бери із собою сьогодні допитливість, уважність, посидючість та серйозність, і швиденько до мене на заняття.
Завдання:
1. http://mediadriver.online/manipuliatsiyi_ta_propahanda/yak-manipulyuyut-informatsiyeyu/
2. https://www.youtube.com/watch?v=IKFSzYrnF-k&ab_channel=EdEra

3. https://www.youtube.com/watch?v=bA_RuiF2RVI&ab_channel=DW%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E

21.10.2022
( група № ІІІ)
Тема заняття:
«Корегування власної сторінки у соц.мережах на основі отриманих знань щодо кіберкультури»
Вітаю! Вітаю!
Бери із собою сьогодні допитливість, уважність, посидючість та серйозність, і швиденько до мене на заняття.
Завдання:
1.     Прочитай цю інфу, вона цікава та корисна.
https://creativesmm.com.ua/iak-vesty-storinku-u-sotsmerezhakh-iaku-chytaiut/
2.     Переглянь ролик.
Як вести ролик у Tik Tok, щоб стати популярним.

https://www.youtube.com/watch?v=zpVtwvAEYi4&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BETV
3.     І це теж цікаво!!!
https://www.youtube.com/watch?v=TCu5A7i7vCY&ab_channel=24%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB

4. Пройди тест та дізнайся чи ти залежний від Інтернету?

Тест на Інтернет-залежність ( К. Янг)
Дайте відповіді на запропоновані запитання, використовуючи наступну шкалу:
«дуже рідко» -1 бал, «інколи» -2 бали, «часто» -3 бали, «дуже часто» -4 бали, «завжди» -5 балів.
1. Як часто ти порушуєш часові рамки, встановлені батьками для користування Інтернетом?
2. Як часто не виконуєш свої обов’язки по дому, щоб провести більше часу в Інтернеті?
3. Як часто вибираєш провести час в Інтернеті замість того, щоб провести час в колі сім`ї?
4. Як часто формуєш нові знайомства в Інтернеті?
5. Як часто батьки нарікають на кількість часу, проведеного тобою в Інтернеті?
6. Як часто твоє навчання страждає через кількість часу проведеного в Інтернеті?
7. Як часто перевіряєш електронну скриньку, перш ніж зайнятись чимось іншим?
8. Як часто вибираєш спілкування в Інтернеті замість спілкування з оточуючими?
9. Як часто не відповідаєш на запитання про те, що вона робиш в Інтернеті? 10. Як часто батьки заставали тебе, коли заходив(ла) в Інтернет без їхнього дозволу?
11. Як часто проводиш час в своїй кімнаті, граючи в комп`ютерні ігри?
12. Як часто відповідаєш на «дивні» дзвінки від нових «Інтернет-друзів»?
13. Як часто огризаєшся, кричиш чи поводиш себе дратівливо, якщо тебе потурбували через перебування в Інтернеті?
14. Як часто виглядаєш більш втомлено, на відміну від часу, коли в домі не було Інтернету?
15. Як часто виглядаєш зануреною в думки про повернення в Інтернет, коли в ньому не перебуваєш?
16. Як часто сваришся і гніваєшся, коли батьки сварять за час проведений в Інтернеті?
17. Як часто замість своїх колишніх улюблених занять, хобі, вибираєш перебування і Інтернеті?
18. Як часто злишся і стаєш агресивним(ою), коли обмежують час перебування в Інтернеті?
19. Як часто замість прогулянок з друзями обираєш перебування в Інтернеті?
20. Як часто відчуваєш пригнічення, погіршення настрою, нервуєш, коли знаходишся поза Інтернет-мережею, а коли повертаєшся в Інтернет, це все зникає?

Тип користувача Інтернету 20-49 балів звичайний користувач Інтернету. Можете іноді проводити занадто багато часу в Мережі, але контролюєте себе.

50-79 балів час від часу виникають проблеми через користування Інтернетом. Вам необхідно визначити цілісний вплив цих проблем на ваше життя.

80-100 балів користування Інтернетом є джерелом істотних проблем у вашому житті. Ви повинні оцінити вплив Інтернету на ваше життя й виявити проблеми, які виникають у вашому житті через користування Інтернетом.